Генеральний Синод Англіканської Церкви засудив Закон №3894 «про заборону УПЦ», 27 лютого 2024

Доповідь Генерального Синоду Англіканської Церкви, в якій засуджується Закон №3894 про заборону УПЦ

27 лютого 2024 року Генеральний Синод Англіканської церкви опублікував доповідь, в якій висловив занепокоєння та розкритикував законопроєкт №8371, який згодом був прийнятий Верховною Радою як Закон України №3894.

Доповідь була підготовлена у січні 2024 року головою Ради з питань місії та зв'язків з громадськістю Марком Шеардом.

Марк Шеард

(Джерело: Церква Англії)

Генеральний Синод висловив занепокоєння використанням релігії як зброї в російсько-українській війні.

У документі підкреслюється, що напруженість між ПЦУ та УПЦ переросла в насилля.

«Ця напруженість зачепила свободу віросповідання на території, підконтрольній українському уряду.

З лютого 2022 року Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ ООН) задокументувало десять випадків фізичного насилля та шість випадків погроз насиллям внаслідок суперечок між парафіянами різних православних громад. УВКПЛ ООН стурбоване тим, що реакція українських правоохоронних органів у цих випадках була неадекватною.

Крім того, за даними українських властей, з лютого 2022 року з понад 6600 кримінальних справ, порушених проти осіб за колабораціонізм та інші злочини, пов'язані з конфліктом, 68 стосуються священнослужителів Української Православної Церкви. Важливо забезпечити повне дотримання права на належну правову процедуру та справедливий судовий розгляд у цих справах. Управління Верховного комісара ООН з прав людини висловило занепокоєння щодо справедливості кримінального судочинства щонайменше у 26 справах, що стосуються священнослужителів Української Православної Церкви».

Генеральний Синод висловив занепокоєння законодавчими змінами в Україні, які можуть вплинути на здійснення права на свободу віри.

«У жовтні 2023 року парламент України в першому читанні схвалив низку поправок (законопроєкт 8371) до закону про релігійні організації, які встановлюють порядок розпуску «релігійних організацій, пов'язаних із центрами впливу, керівництво яких знаходиться в країні, що здійснює збройну агресію проти України».

Єпископ Лідса, головний єпископ Церкви з питань зовнішньої політики, направив листа уряду України та голові українського парламенту, щоб нагадати їм, що міжнародне право допускає обмеження свободи віросповідання лише в тому випадку, якщо вони передбачені законом і необхідні для захисту громадської безпеки, порядку, здоров'я або моралі, або основних прав і свобод інших осіб.

Визнаючи надзвичайну ситуацію, в якій опинилася Україна, слід зазначити, що багато ключових положень поправки є розпливчастими, не мають визначень і допускають дискримінаційне тлумачення, що порушує міжнародні норми свободи віросповідання.

По суті, ця поправка загрожує колективним покаранням».

У документі стверджується, що потреба в новому законопроєкті відсутня, а особи, які вчинили злочини, можуть притягуватися до відповідальності відповідно до кримінального законодавства України.

«Законопроєкт 8371 загрожує соціальній згуртованості України в той час, коли їй необхідна єдина суспільна відповідь на російську агресію.

Цей законопроєкт заохочує етнорелігійний націоналізм, який завдасть шкоди довгостроковій західній траєкторії розвитку України.

Він не враховує тих величезних зусиль, які УПЦ доклала, щоб дистанціюватися від РПЦ, а також того факту, що багато її членів вірно служать у збройних силах країни як громадяни України – найчастіше ціною величезних жертв.

Цей законопроєкт перешкоджає зусиллям Всесвітньої ради церков із налагодження діалогу між УПЦ та ПЦУ, оскільки в останньої зараз мало стимулів для участі в діалозі, коли УПЦ перебуває на межі заборони і коли такий крок зміцнить її власну роль захисника віри в Україні».

Генеральний Синод звернув увагу на спробу української влади вигнати ченців УПЦ із Києво-Печерської Лаври.

«В Україні Міністерство культури достроково розірвало угоду про оренду державної Києво-Печерської лаври з Українською Православною Церквою. Після закликів ООН влада утрималася від дій, які могли б призвести до насилля, і не стала силоміць виселяти Церкву з монастиря, однак практика розірвання договорів оренди нерухомості з УПЦ продовжується кількома муніципальними радами, сукупний ефект яких носить дискримінаційний характер».

Варто зазначити, що представники української влади наважились на переслідування чернечої братії Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври, а також Київської Митрополії УПЦ і Київської духовної академії та семінарії, які знаходились на території монастиря.

Більша частина монастирських корпусів була протизаконно взята під контроль представниками Національного заповідника "Києво-Печерська лавра".

Вільний вхід паломників і духовенства УПЦ на територію монастиря був закритий, а ченців змушують покинути Лавру.

Повний оригінальний текст

"A matter of particular concern is the way that religion, always a contested subject in Russia-Ukraine relations, has become increasingly weaponised as the war has progressed. Tensions between the Ukrainian Orthodox Church, which has historic links to the Moscow Patriarchate of the Russian Orthodox Church, and the Orthodox Church of Ukraine, which obtained autocephaly under the Constantinople Patriarchate in 2019, increased following the February 2022 invasion. In some cases tensions have spillover into violence.

These tensions have affected freedom of religion or belief (FoRB) in the territory controlled by the Ukrainian Government. Since February 2022, the UN Office of the High Commissioner for Human Rights (OHCHR) has documented ten cases of physical violence and six cases of threatened violence resulting from disputes between parishioners of different Orthodox communities. OHCHR is concerned that Ukrainian law enforcement's response in these cases has been inadequate. In addition, according to Ukrainian authorities, since February 2022, of the more than 6,600 criminal cases brought against individuals for collaboration and other conflict-related crimes in Ukraine, 68 have involved Ukrainian Orthodox Church clergy members. It is important to ensure full respect for due process and fair trial rights in these cases. The OHCHR has identified concerns regarding the fairness of the criminal proceedings in at least 26 cases involving Ukrainian Orthodox Church clergy members.

There are also concerns that recent legislative developments in Ukraine may impact enjoyment of FoRB. In October 2023, Ukraine's Parliament approved in its first reading a set of draft amendments (Draft Law 8371) to the law on religious organisations, which would establish a procedure for the dissolution of "religious organisations affiliated with influence centres, the management of which is located in a country, which carries out armed aggression against Ukraine."

The Bishop of Leeds, the Church's Lead Bishop on Foreign Policy, has written to the Ukrainian Government and the Chair of the Ukrainian Parliament to remind them that international law permits restrictions on the freedom to manifest religion only if they are prescribed by law and necessary to protect public safety, order, health or morals, or the fundamental rights and freedoms of others. While recognising the emergency situation that Ukraine find itself in, many of the amendment's key terms are vague, lack definition and are open to discriminatory interpretation in ways that violate international norms on FoRB. At its most basic, this amendment threatens collective punishment. Arguably, this Draft Law is unnecessary: where individuals have committed treason or other criminal actions against the interests of the state, then they can be held accountable under existing criminal Ukrainian law through due process.

Draft Law 8371 threatens Ukraine's social cohesion at a time when it needs a unified societal response to Russian aggression. It encourages an ethno-religious nationalism that will be detrimental to Ukraine's long term Western trajectory. It does not recognize the great lengths that the Ukrainian Orthodox Church has taken to distance itself from the Russian Orthodox Church or the fact that many of its members serve faithfully as Ukrainian citizens in the country's armed forces - often with immense cost. This Draft Law has impeded efforts by the World Council of Churches to foster dialogue between the Ukrainian Orthodox Church and the Orthodox Church of Ukraine as there is now little incentive for the latter to engage in facilitated dialogue when the Ukrainian Orthodox Church is on the cusp of being outlawed and when such a move will reinforce its own role as the defender of the faith in Ukraine".

"In Ukraine, the Ministry of Culture terminated an early rental agreement with the Ukrainian Orthodox Church of the state-owned Kyiv Pechersk Lavra monastery. Following UN advocacy, authorities refrained from taking actions that risked violence and did not forcibly evict the Church from the monastery, but the practice of terminating property rental agreements with the Ukrainian Orthodox Church has been pursued by several municipal councils, the cumulative impact of which is discriminatory".